Вивчення рукокрилих у харківському Лісопарку

Опубліковано Автор:

Харківський Лісопарк — улюблене місце активного відпочинку мешканців нашого міста. Територіально це північна частина Харкова, де у райони житлової забудови вклинюється справжній дубовий ліс, подекуди віком понад 200 років. Природний ліс на межі міста приваблює не лише охочих подихати свіжим повітрям, а й дослідників-натуралістів. З-поміж цих людей, що люблять та досліджують природу, не становлять виняток і зоологи.

Перша задокументована знахідка рукокрилих у харківському Лісопарку — руда вечірниця, спіймана наприкінці серпня 1935 року. Саме від того року тодішні студенти та юннати Харкова здійснювали регулярні “рейди” в Лісопарк з метою пошуку рукокрилих. Від середини 1930-х до кінця 1940-х було зроблено близько 50 знахідок вісьмох видів кажанів, а саме: нічниці водяної, вечірниці рудої, вечірниці малої, кажана пізнього, нетопира-карлика (пігмея), нетопира лісового, вуханя та надзвичайно рідкісного виду, натепер зниклого з території Україні, — вечірниці велетенської.

Найінтенсивніше дослідження рукокрилих Лісопарку проводив тодішній студент біофаку Харківського університету Геннадій Петрович Московський. На превеликий жаль, доля цього талановитого юнака склалася трагічно. У 1941 році він зголосився до загону студентів-добровольців на фронт та загинув у боях під Наро-Фомінськом у листопаді того ж року.

Г.П. Московский

Геннадій Петрович Московський — студент біофаку ХНУ, дослідник рукокрилих Лісопарку у передвоєнний період (світлина за матеріалами: Зайцев Б.П. та ін. Студбат. Харківські студбатівці. Харків, 2005. 79 с.)

У пізнанні рукокрилих харківського Лісопарку брав активну участь також Олександр Сергійович Лисецький, який надалі став доцентом кафедри зоології Харківського університету. Він продовжував дослідження до 1949 року. Однак вже після 1950-го рукокрилі Лісопарку перестали бути об’єктом уваги харківських натуралістів.

Kharkiv Bat Group

Після значної перерви вивчення рукокрилих у харківському Лісопарку поновилося вже у 2010 році завдяки фахівцям Kharkiv Bat Group. Першорядними завданнями було з’ясувати, які види кажанів збереглися у Лісопарку впродовж минулих десятиріч, а також виявити та закартувати місця локалізацій колоній у дуплах дерев. Відповідно до Законів України оселища кажанів, як тварин, що занесені до Червоної книги України, підлягають охороні від впливу людей (наприклад, якщо йдеться про ліс, то в такому лісі запроваджують обмеження на рубки).

Наближеність Лісопарку до міста робить його зручним полігоном для еколого-освітньої роботи та практики для юннатів і студентів. Впродовж трьох років фахівці Kharkiv Bat Group залучили до досліджень понад 30 осіб, здебільшого студентів ХНУ та юннатів Харківського зоопарку, а також небайдужих харків’ян.

Огляд дупла, в якому оселилася колонія рудих вечірниць

Огляд дупла, в якому оселилася колонія рудих вечірниць (червень 2011). Світлина Єгора Яцюка

Освітня акція з рукокрилих

Освітня акція з рукокрилих з представниками громадської організації “Зелений Фронт” (травень 2011). Світлина Марії Судакової

Польовий табір з вивчення рукокрилих у Лісопарку

Студенти біофаку ХНУ у польовому таборі з вивчення рукокрилих у Лісопарку (травень 2011). Світлина Антона Влащенка

Види рукокрилих харківського Лісопарку

За підсумками трирічних досліджень рукокрилих у Лісопарку вдалося з’ясувати, що на цій території мешкає щонайменше 9 видів кажанів. А саме: нічниці водяна та ставкова, вечірниці руда та мала, нетопирі лісовий, пігмей та середземноморський (нетопир Куля), пізній кажан та бурий вухань. Ми виявили на один вид більше, ніж було відомо у 1930-х.

Проте, з одного боку, сучасні методи вилову кажанів ефективніші, ніж у минулому, а з іншого – далеко не всі з виявлених видів народжують дитинчат саме на території Лісопарку. Щоправда, в минулому було відомо про виводкові колонії малих вечірниць у Помірках, тепер цей вид трапляється у Лісопарку тільки в період міграції. Найцікавішою сучасною знахідкою можна вважати ставкову нічницю. Це доволі рідкісний вид, що оселяється поблизу великих водойм. В Лісопарку було спіймано молодого самця цього виду, що є свідченням того, що ставкові нічниці народжують дитинчат у цьому районі. На сьогодні не вдалося виявити велетенську вечірницю — вид, що зник не лише з теренів Лісопарку, але й у більшості регіонах України. Найімовірнішою причиною зникнення велетенської вечірниці є вирубування лісів, до того ж йдеться не лише про зменшення лісовкритих площ, а й про зміну структури лісу (вирубування старих всохлих дерев). Тому подальша охорона лісу та його мешканців у Лісопарку має ґрунтуватися на зменшенні обсягів вирубувань та збереженні старих дерев.

Докладніше про види

Водяна нічниця – звичайний вид у харківському Лісопарку. Мешкає там в теплу пору року, з квітня по вересень. Колонії самиць і поодинокі самці оселяються в дуплах дерев Лісопарку. Відомо, що виводкова група (колонія самиць) мешкає в околицях Комсомольського озера (південна частина лісу) і в околицях Фельдман Екопарку (північна частина). Самиці народжують по одному дитинчаті в середині червня, через місяць молоді вже здатні до самостійного польоту. Побачити водяних нічниць в Лісопарку можна над водою Комсомольського озера на тлі неба, освітленого міськими вогнями. Вилітають на полювання вони пізно, в густих сутінках, а полюють на однаковій висоті (10-20 см) над водою, літаючи по кругу.

Ставкова нічниця – рідкісний вид у харківському Лісопарку. Знайдені всього декілька особин. Відомо, що колонії цього виду налічують десятки й сотні особин і селяться на горищах. Для полювання ставкові нічниці використовують великі водойми. При цьому щоночі вони можуть долати до 20 км, пролітаючи між місцями полювання і сховищами. Можна припустити, що колонія ставкових нічниць розташовується на північних околицях міста Харкова, і деякі особини прилітають на водойми Лісопарку полювати на комах. Побачити ставкову нічницю досить складно, для точної ідентифікації цього виду треба використовувати ультразвукові детектори.

На закінчення

Фахівці Kharkiv Bat Group запрошують всіх охочих взяти участь у вивченні рукокрилих харківського Лісопарку, оскільки ці дослідження тільки розпочинаються, і ще багато не відомо про те, де живуть кажани в Лісопарку, і як треба зберегти місця їх мешкання.

Наші проекти     , , , , , , , , ,